- жертовний
- -а, -е.1) Признач. для жертви (у 1 знач.). || Пов'язаний з принесенням жертви (у 1 знач.).2) Сповнений самопожертви, самовідданості.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
жертовний
Смотреть что такое "жертовний" в других словарях:
жертовний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вівтар — (лат. підвищення) 1. Місце жертвувань, жертовник, які у найдавніші часи влаштовувалися просто неба і являлися символом присутності божества, спілкування з ним (синонім олтар). Тому вони влаштовувались на підвищеному місці, щоб дим від куріння… … Архітектура і монументальне мистецтво
жертвенний — а, е, зах. Жертовний; самовідданий. •• Жертве/нний козе/л козел відпущення, об єкт глуму … Український тлумачний словник
жертовність — ності, ж. Властивість за знач. жертовний 2) … Український тлумачний словник
жертовно — Присл. до жертовний … Український тлумачний словник
офірний — а, е, рідко. Прикм. до офіра; жертовний (у 1 знач.). Офірний вогонь … Український тлумачний словник
офірний — (призначений для офіри; пов язаний з офіруванням), жертовний … Словник синонімів української мови
самовідданий — (про людину готовий пожертвувати собою, поступитися особистими інтересами задля добра інших; про вчинки, почуття тощо сповнений самовідданости), саможертовний; подвижницький, жертовний, самозречений, самозречний (сповнений самовідданости,… … Словник синонімів української мови
